Наші продукти

Цікаві статті

Бджолина поезія

Мене звати Дзвінка. Ми з моєю молодшою сестричкою Марічкою дуже любимо допомагати старшим на нашій пасіці. Саме тут, на чистому повітрі, де багато зелені, пахучих квітів та чути спів пташок, до мене приходить натхнення і я складаю свої вірші.

 

Про бджіл

Бджілки, бджілки, жу-жу-жу!
Ви літаєте в саду
Та збираєте пилок
Та нектар із квіточок.
Хоч буває, деколи
Нас ужалюєте ви.
Бджілки, бджілки, жу-жу-жу!
Я вас все-таки люблю,
Бо ви носите медок
Для маленьких діточок.

 

Моя школа

Моя школа номер вісім -
Це одна з найкращих в світі.
Там мій клас, немов сім’я,
Перша вчителька моя
Любить нас мов рідна мати,
Нас навчила рахувати, і
Читати, і писати і усім допомагати.
Наша школа хоч стара,
Її любить дітвора.
А знаходиться у Львові,
На Підвальній номер два.

Я іду до школи, 6 років

Я іду до школи по траві зеленій,
А збоку сестричка іде біля мене.
Буду я там вчитись, мудрості навчатись,
І буду сестричці все розповідати:
Як читати букви, цифри рахувати
І як про природу нашу треба дбати.
Підросте Марічка, сестричка моя,
І скаже: перша вчителька була для неї я.

Мій зуб, 6,5 років

Я сиділа за столом,
Їла кашу з молоком.
Тут мій зуб почав хитатись,
Я почала хвилюватись.
Кажу: «Зубе, зачекай,
швидко так не вилітай!»
Зуб всміхнувся й каже: «Треба,
Буде новий зуб у тебе.
Я ще трохи похитаюсь,
Із братами попрощаюсь.
Як набридну вже тобі ,
Тільки смикти – і тоді
З рота вискочу я вмить –
Це нітрохи не болить!»
Поки кашу дожувала,
Мого зуба вже не стало.
Хвилюватись більш не буду,
Скоро буду з новим зубом!

 

 

 

 

 

Натхнення, 6,5 років

Раз була я в магазині,
Якось бачу на вітрині,
Що натхнення продається
І не дорого, здається.
Гроші свої дістаю
І говорю продавцю:
«Хочу я купить натхнення,
Беріть гроші, ціла жменя».
Гроші в касу я кладу
І натхненнячко беру.
Міцно в жменю затискаю,
І в кишеню запихаю.
Вдома я дивлюсь в кишеню,
Щось нема мого натхнення.
Ніби було в моїй жмені,
Де поділося натхнення?
Тут почали всі сміятись
Хіба можна жартувати?
Хто натхнення продає?
В кожного воно своє:
Не предмет це, не забавка,-
Його тільки Бог дає.

Маріччині черевички

Є в Марічки черевички,
Дуже рада їм вона.
Є в Марічки одна звичка:
Одягати їх щодня.
Лиш куди вона піде –
Черевички ті візьме.
А як спатоньки лягає –
Черевички ті знімає.
Отака наша Марічка,
Яка має черевички!

Кольорові олівці, 5 років

Полягали молодці – кольорові олівці!
Я сестричку запитала: знаєш кольори усі?
Ось, як сонця промінець – це жовтенький олівець.
Ось, зелений, як трава. Полічили: раз і два.
Помаранчевий, червоний – наче квіти біля дому.
Фіолетовий, як слива; синій – наче дощу злива.
Білий, наче молоко; сірий, як наш пес Сірко.
Кольори усі я знаю,
Про них віршики складаю.

Привітання дідусеві, 6 років

Наш дідусь найкращий в світі:
І розумний, й працьовитий.
Любиш нас понад усе,
А ми любимо тебе.
Діду, ми тебе вітаєм,
І здоров’я побажаєм,
Щастя, радості та сили
Й щоби бджоли мед носили!